1. Визначення конкретної цілі.Що ж робити, щоб пошук роботи не втомлював і не забирав останні сили та нерви, а знайдена робота принесла фінансову стабільність, користь, задоволення і підвищення професійними сходинками?

Пропонуємо Вам скористатися нашими порадами, щодо ефективного пошуку роботи.

Перш за все, дайте відповідь на питання: «Чи знаю я конкретно, що шукаю? Чи є в мене конкретна ціль?». Адже на роботі ми проводимо, як мінімум, третю частину свого життя, тому умови роботи впливають на ефективність нашої праці, здатність концентруватися.

2. Резюме — це просто. Принципи підготовки резюме.

Знайомство роботодавця з вами починається задовго до співбесіди. Ваша перша зустріч з HR-менеджером або менеджером з підбору персоналу — це ваше резюме, аркуш паперу формату А4, де вказано важливу інформацію про вашу освіту, досвід роботи, а також ваші особисті дані. Підійти до викладу даної інформації треба дуже серйозно. Від цього аркушу залежить, запросять вас на співбесіду чи ні.

Пишіть унікальне резюме окремо для кожної обраної посади. Чітко формулюйте ціль. Уникайте розмитих формулювань і побажань. Резюме слід складати на тій мові, на якій вимагає роботодавець. Якщо у вас є якісь особливі досягнення, напишіть про них. Перевіряйте орфографічні помилки. Завжди майте резюме в роздрукованому і електронному варіанті. Якщо ви маєте якісну електронну фотографію, можете розмістити її в лівому верхньому кутку резюме. Не рідше одного разу на квартал переглядайте і доповнюйте резюме, тоді воно не втратить актуальності. І саме головне, будьте чесними. Менеджер з персоналу на співбесіді чи при телефонній розмові швидко визначить на скільки достовірна інформація вказана в резюме (див шаблон).

3. Вивчення ринку праці. Пошук вакансій.

Якщо ви вже вирішили, в якій сфері хотіли б працювати, можна переходити до вивчення ринку праці і пошуку підходящих вакансій. Є різні способи пошуку роботи:

— газети та журнали, присвячені працевлаштуванню — традиційний і перевірений спосіб пошуку роботи;

— Інтернет — можливість зайти на спеціалізовані сайти, присвячені працевлаштуванню або проглянути сайти компаній, які конкретно вас цікавлять;

— оголошення в громадських місцях;

— Державна служба зайнятості;

— з допомогою родичів та знайомих;

— відвідування ярмарок вакансій та днів кар’єри;

— звернутися до спеціалізованих організацій, які займаються працевлаштуванням.

До категорії спеціалізованих організацій, які займаються працевлаштуванням, також відносять кадрові та рекрутингові агентства. Різниця між ними полягає в тому, що рекрутингове агентство орієнтоване на клієнта, який подає замовлення на пошук того чи іншого фахівця, і який в результаті вирішує чи підходить йому кандидат чи ні. В даному випадку плату за послуги вносить клієнт.

Кадрові агентства орієнтовані на кандидата — саме він дає замовлення агентству і оплачує послуги.

4. Співбесіда.

Успішне проходження співбесіди — це справжнє мистецтво. Мистецтво спілкування, вміння відчувати міру у своїх словах і здатність контролювати свої несвідомі реакції. Щоб пройти співбесіду і отримати бажану посаду, треба вміти поставити себе на місце працедавця, зрозуміти і відчути, які вимоги будуть ставитися до людини, яка претендує на цю роботу. Вивчення цього мистецтва вимагає часу, але навчитися йому можна.

Для досягнення позитивного результату вам потрібно пройти два етапи — підготовку до співбесіди і власне розмову. Перший етап — підготовка до співбесіди.

Спочатку потрібно зі брати якомога більше відомостей про фірму і людей, з якими ви збираєтеся зустрітися. Про ор ганізацію, в яку ви ідете на інтерв’ю, вам потрібно знати: чим вона займається, які перспективи у цього напрямку, протягом якого часу існує, її юридичний

статус, якої думки про організацію преса, чи має партнерів за кордоном, наскільки стабільним є склад керівництва. Знайти необхідну інформацію вам допоможе продукція компанії, рекламні брошури, статті в газетах і журналах. Певне, достатньо суб’єктивне враження «зсередини» про організацію дасть спілкування з людиною, яка є чи була її співробітником.

Дуже важлива частина підготовчого етапу — продумування відповідей на запитання, які, скоріше за все, ви почуєте. Зрозуміло, що ці відповіді повинні не тільки надавати вам впевненості у собі, але і підвищувати ваші шанси на успіх. Серед таких запитань:

•          Що ви можете розказати про себе? (коротка розповідь, мінімум автобіографії, максимум -
навичок і досвіду, корисного для нової роботи).

•          Чому ви обрали нашу компанію? (можливості росту).

•          Які ваші сильні сторони? (перш за все — риси, корисні для організації).

•          Які ваші слабкі сторони? (негативні риси, які мають і позитивний аспект).

•          Чому ви хочете отримати цю роботу? («продайте» себе).

•          У чому ми виграємо, якщо приймемо вас?

•          У вас є ще якісь запитання?

•          Чи маєте ви інші пропозиції роботи?

•          На яку заробітну платню ви розраховуєте?

Відповідь на останнє запитання часто стає проблемою. Людину, яка назве дуже низьку платню, скоріше за все, будуть вважати поганим спеціалістом. Людину, яка оцінить себе зависоко, — надто амбіціозною. Людина, яка вгадала або дізналася про реальну платню за таку посаду в компанії, виявляється, не використала усіх можливостей — можливо, вона могла би отримувати більше. Тому варто торгуватися. А для цього — задавати т.зв. змістовні «атакуючі запитання». Ці запитання повинні враховувати істинні інтереси працедавця і ситуацію конкретної співбесіди. При вміло поставлених запитаннях за певний час працедавець сам запитує, чи влаштує вас певна платня, і тепер ситуація у ваших руках.

А от перелік нестандартних запитань, для яких також непогано підготувати відповіді, які би підвищували ваші шанси на отримання потрібної посади:

•          Що виробили сьогодні?

•          За що вас критикували останнім часом?

•          Ви частіше погоджуєтесь чи сперечаєтесь. Чому?

•          Наскільки ви відчуваєте людей, що вас оточують?

•          Опишіть, будь ласка, ідеального керівника.

•          Які з посадових обов’язків ви виконуєте з найбільшим успіхом?

•          Назвіть три ситуації, в яких вам не вдалося досягнути успіху. Чому?

•          Назвіть три моменти, які ви боїтеся виявити на новій роботі?

• Як ви мотивуєте інших?

•          Як ви зрозумієте, що досягли своєї мети?

Вам потрібно психологічно підготуватися, щоб ваше хвилювання не виявилося сильнішим за вас. Одним допомагає те, що вони ніби дивляться на себе збоку, як у кіно, інші кілька разів продумують можливі варіанти протікання подій, треті уявляють щось дуже приємне і спокійне, коли відчувають, що почали хвилюватися. Отже, вам потрібно виробити свій спосіб заспокоюватися у складній ситуації.

Для того, щоб не запізнитись на очікувану співбесіду, вам потрібно з’ясувати, де точно знаходиться потрібна організація і скільки часу потрібно на дорогу. Не забудьте про копії дипломів, резюме, рекомендацій, підготуйте імена і телефони осіб, які можуть вас порекомендувати. Бажано мати запас часу на випадок, якщо співбесіда затягнеться. А перед виходом не забудьте зазирнути у дзеркало — це додає необхідної впевненості.

Етап другий — сама співбесіда

Отже, ви вчасно прийшли в кабінет людини, з якою маєте спілкуватися, почуваєтеся достатньо впевнено і приблизно уявляєте собі, як будете відповідати на поставлені запитання. Вам потрібно знати ще кілька правил, щоб справити приємне враження:

•          вітаючись з представником компанії, не подавайте руку першим,

•          сідайте, коли вам пропонують це зробити,

•          уважно слухайте і притримуйтесь того напрямку у бесіді, який задає співрозмовник,

•          намагайтеся зрозуміти, навіщо задане кожне запитання, і відповідати, чесно описуючи свої кра щі риси,

•          не займайтеся зайвою саморекламою — краще описувати свої позитивні риси у межах поставленого запитання з ілюстраціями конкретними фактами,

•          ні в якому разі не брешіть, але пам «ятайте про міру своєї відвертості,

•          не критикуйте колишніх керівників і колег,

•          знайдіть необхідну міру цікавості, врівноваженості і бадьорості, самостійності, ввічливості,

•          не демонструйте співрозмовнику цинізм, негнучкість поглядів, нетерпимість до критики, зайву матеріальну зацікавленість, відсутність цілей і задач, небажання вчитися,

•          причини колишніх звільнень краще пояснювати аргументовано, але без зайвих емоцій і образ,

•          намагайтеся уникати обговорення власних особистих і фінансових проблем,

•          варто назвати заробітну платню, яку ви хотіли б отримувати, але тільки тоді, коли вас про це спитають,

•          після інтерв «ю варто подякувати співрозмовнику за увагу.

•          Не забувайте! Під час співбесіди козирем є чарівність, в якій поєднуються приємна зовнішність (не обов’язково модельна), інтелект, вміння спілкуватися, правильно підібрана інтонація (не інтимна!), інтерес до інших, почуття власної гідності і шарм.

У деяких компаніях прийнято прощатися приблизно так: «Дякую. Якщо нам буде потрібна ваша допомога, ми зателефонуємо пізніше.» І це може означати як те, що вони мають провести співбесіди з іншими бажаючими, так і ввічливе «ні». Можна запитати, коли вам зателефонують, і, якщо визначений термін пройшов, делікатно з’ясувати, у чому справа. А до того варто проаналізувати те, як відбувалася співбесіда, що вам вдалося з задуманого, що ви робили правильно, а що — ні.

Якщо ж можливе місце роботи справило на вас неприємне враження, якщо вам щось сильно не подобається у майбутніх співробітниках, то варто добре подумати, чи приймати таку пропозицію. Не забувайте, що знайти роботу не важко, якщо об’єк тивно оцінити спів відно шення власних бажань і здібностей.